Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Нала́годжувати, -джую, -єш, сов. в. нала́годити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить. Налагодила Пріська і обідати, а його нема. 2) Чинить, починить, исправлять, исправить, приводить, привести въ надлежащій видъ. Налагоджували неводи свої. Віз поламався, — треба налагодити. 3) Налаживать, наладить, устраивать, устроить. Чи не налагодить він того діла?
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Перекликатися, -каюся, -єшся, гл. Перекликаться. Сичі в гаю перекликались.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Улинути 2, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.).
Цуґа, -ґи, ж.
1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки.
2) Часть ткац. станка. Cм. верстат.
3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ум. цуґойка.
Цюник, -ка, м.
1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2.
2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ.
