Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Буде (хата) вохка зімою й весною.
Допе́рво нар. = допіро.
Зацькува́ти, -кую́, -є́ш, гл. — кого́. Затравить кого, натравить на кого (собакъ). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала.
Здо́бич, -чі, ж. Добыча. Ділили поміж собою здобич і гроші, що добули од жидів. Ум. здоби́ченька. Козацькая здобиченька марне пропадає.
Ми́сочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки.
Опатрати, -раю, -єш, гл. = обпатрати.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Птичий, -а, -е. = пташиний.
Скляниця, -ці, ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду.
Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка.