Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обсіч

Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСІЧ"
Брех! Ii меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Зазіха́ння, -ня, с. Жадничаніе, зависть. Чуб. І. 253.
Мина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Мет. 67. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Гліб. 18. Уже й літо минулося. Шевч. 518. Давно і плем'я те минулось. Греб. 359. 2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Мет. 121. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Мил. 132. Жита минулись. 3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. Ном. № 12689. 4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. Лукаш. 141. 5) Умирать, умереть. Минаюся з болю. Млак. 12.  
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Чуб. III. 357. Царські врата повідчинювані. Грин. III. 147.
Понамолочувати, -чую, -єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися. К. Хм.
Скука, -ки, ж. Скука. Тобі од скуки тілько ловити мух. Ном. № 10871.
Сходовий, -а, -е. = східний. Чуб. І. 431. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв. О. 1862. IV. 5.
Танас, -са, м. Игра въ жмурки. Шейк. Cм. панас.
Утуляти, -ляю, -єш, сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень. Ном. № 2915.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.