Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Жахни́й, -а́, -е́. Страшный. Харьк. Ум. жахне́нький.  
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. МВ. ІІ. 15. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Мет. 260. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Шевч. 48. Курява лягає. Шевч. 89. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Ном. № 542. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. Котл. Ен. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. Ном. № 1520. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли. Шевч. 53.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Чуб. І. 280. Мастити голову. Мир. Пов. II. 73. Середа піст, не треба губи мастить. Ном. № 534. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. Г. Барв. 164. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. Чуб. І. 4. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. Грин. III. 684. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. К. Іов. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Партика, -ки, ж. Краюха, большой кусокъ хлѣба. Берд. у. На ж ти, Адаме, рискаль і мотику, іди робити на хліба партику. Гн. І. 19.
Поважно нар. 1) Почтенно. 2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Шевч. 233. Промовила Зося поважно. Левиц. І. 433.
Помиток, -тку, м. = майка. Вх. Лем. 453.
Ступляти, -ля́ю, -єш, гл. Вступать. Я ступляю в Божий рай. МУЕ. ІІІ. 41.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.