Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. Чуб. III. 127. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. Єв. Мт. LXXVI. 12. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Харьк. у. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. МВ. І. 35. Ріка зливає поберіжжє. К. Іов. 31.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Падатися, -даюся, -єшся, гл. = падати 5. Дуже любила надаться коло нас. Сим. 231.
Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.
Помовчати, -чу, -чиш, гл. Помолчать. Помовчи, язичку, кашки дам. Ном. № 1108.  
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Розбесідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Разговориться. Вх. Уг. 265.