Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обпарити

Обпарити Cм. обпарювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБПАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБПАРИТИ"
Бродисько, -ка, м. = брід 1. Вх. Лем. 394.
Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить! Грин. І. 223.
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Понахаркувати, -кую, -єш, гл. Нахархать, наплевать (во множествѣ). Ото понахаркували, — візьми хоч піском позасипай. Богодух. у.
Трунковий, -а, -е. Относящійся къ напиткамъ.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБПАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.