Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Повісити, -шу, -сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. І. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.
Порозгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Разгресть (во множествѣ). Кури порозгрібали грядочки. Харьк. у.
Причісувати, -сую, -єш, сов. в. причесати, -чешу, -шеш, гл. Причесывать, причесать. Да прийди додому, головку причешеш. Чуб. V. 678.
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Роскудкудакатися, -каюся, -єшся, гл. Раскудахтаться. Роскудкудакалась як квочка. Котл. Ен. 1. 7.
Сутий, -а, -е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Гол. III. 52. Спорядили обід сутий. Рудан. 1. 75.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Уряджати, -джаю, -єш, сов. в. урядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. Cм. уряжати.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.