Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмочитися

Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся. Чуб. V. 474.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМОЧИТИСЯ"
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула. Гол. III. 17.
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Прочапати, -паю, -єш, гл. Проплестись.
Розора, -ри, ж. 1) = і. розор. 2) = ii. розор. Сквир. у. Вообще передѣлъ, черта между двумя вспаханными полями, проведенная плугомъ, или между грядами, сдѣланная заступомъ. Запріг його у соху та й проорав розору. Грин. II. 236.
Сміливість, -вости, ж. = смілість. Мир. ХРВ. 4. Левиц. Пов. 38. Випив для сміливости. Грин. II. 165.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Ураза, -зи, ж. 1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258. 2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. МПр. 10.
Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе. Ком. Пр. № 546.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.