Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боротати, -таю, -єш, гл. 1) Очищать отъ шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Відповістити Cм. відповіщати.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Гусір, -ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. І. 14.
Дей меж. = Дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав. Котл. Ен. І. 8.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Перепелиця, -ці, ж. 1) Перепелка. В чистім полі все перепелиці. Чуб. V. 474. Употребляется какъ ласкательное слово для женщинъ, особенно въ уменьш, формѣ. Мої сестриці, мої перепелиці, мої пташечки щебетливі. О. 1862. IX. 114. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65. 3) Родъ игры. Ив. 26. Ум. перепеличка.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Удирати, -раю, -єш, сов. в. удерти и удрати, удеру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего. Удери аршин сукна. удрав до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, испортилъ. Ном. № 12469. 2) Только сов. в. Ударить. По щоці вдрала. КС. 1887. VI. 469. Удрав долонею з уси мочі. Мир. ХРВ. 63. Удрав по руці добре. Рудч. Ск. І. 195. 3) Преимущ. сов. в. Хорошо и съ силой сдѣлать, то-же, что ушкварити, уджиґнути. Мкр. Н. 30. Подивись, як дівчата танцюють. Ну, що вже Кубранівна вдрала, так уже за всіх! Що за танцюра. Кв. Козака як удремо! Федьк. 4) удрати штуку. Выкинуть штуку. Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать. Св. Л. 70. 5) удрати рюмка. Заплакать. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.