Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота. Н. Вол. у.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, ей же Богу. МВ. ІІ. 22.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. ЗОЮР. І. 55. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Макс. (1849), 18. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96.
Розборсати, -саю, -єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Сцати, сцу, спиш, гл. Сосать. Ласкаве телятко дві матки буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть. Ном. № 3302.
Хорошкуватий, -а, -е. Довольно хорошенькій. Черк. у.