Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
Загу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Ошеломить, оглушить. Желех. 2) Укротить, угомонить. Желех.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
На́віт, на́віть, нар. Даже. Погинули депутати шляхетної вроди, навіт тая дрібна шляхта, тиї хлібороби. Н. п. Навіть в Ізраіля такої віри не знайшов я. Єв. Л. VII. 9.
Пердіж, -жа, м. Испусканіе вѣтровъ.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Станенька, станечка, -ки, ж. Ум. отъ станя.
Ховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Прятаться. Лисиця від дощу під борону ховалась, — не всяка, казала капля капне. Ном. Чи сам од кого ховаєшся, чи кого шукаєш? Рудч. Ск. I. 105. 2) Выкармливаться. Худоба буде добре ховатися. ЕЗ. V. 188.