Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Кално нар. = кально. І снігу нема і води, і в полі не кално, а сухісінько всюди.
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта.
Обертати, -та́ю, -єш, сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2) — на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Твоє святе слово на святе діло обернуть. А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. б) = — у що. в) — на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. 3) — у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви.
Порадниця, -ці, ж. Совѣтница. Ой мати, мати — порадниця в хаті. Сестриці ви, порадниці, порадьте ж ви мене. Ум. порадничка. Моя матінко, моя й порадничко.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.
Привозити, -жу, -зиш, сов. в. привезти, -зу, -зе́ш, гл. Привозить, привезти. Чим я тоді дровець привезу?
Уперти, -ся. Cм. упірати, -ся.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.
