Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі.
Вимірятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться на палкѣ, поясѣ и пр. чья очередь. Ходім, браття, а в вишневий садок, та наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збіратися. 2) Извиняться, оправдываться.
До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги.
Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. Для звичайности. Изъ вѣжливости.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Невук, -ка, м. = неук 1 и 2.
Опуст, -ту, м. Шлюзы. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ., веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся.
Уповні нар. 1) Съ наполненной посудой (съ полной рюмкой, полными ведрами). Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні. вповні перейти доро́гу. Перейти дорогу съ полными ведрами. Я води набрала та вповні шлях і перейшла. 2) місяць уповні. Полная луна. Зійшов над нашою хатою місяць уповні. 3) О женщинѣ: беременная. Чи правда, що твоя Катруся вповні?... Ох, правда, правда! Сподіваюся онучати. 4) Вдоволь. Чого, чого, а сього уповні буде.