Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Наскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. наску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому. 2) Надергивать, надергать. Наскубла пір'я. Наскуб сіна з стога.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Неправда, -ди, ж. 1) Неправда, ложь. А неправда ж! я того не казав. 2) Несправедливость. Уступіться від мене всі, що робите неправду. Єв. Л. XIII. 27. Всякая неправда — гріх. Ном. № 102. Ум. неправдонька. Неправдонька ваша. Рудч. Чп. 90.
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.
Перестановити Cм. перестановляти.
Погнути, -гну́, -гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Татуньців, -цева, -ве Принадлежащій татунцеві.
Худок, -дка, м. = худко. Вх. Лем. 479.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.