Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Вимочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вимочитися, -чуся, -чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.
Відбігати 2, -гаю, -єш, сов. в. відбігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Отбѣгать, отбѣжать. 2) — що. Терять, потерять. Десь шапку відбіг. Чи одбіжить бува люльку в сварці, а грошей на нову кат-ма, — вони.... купували йому. Мир. ХРВ. 147. 3) — чого, кого. Чуждаться, оставлять, оставить, покидать, покинуть. Свого батька змалку відбігаю. К. Досв. 155. Ой що кров живую ссали, — власних скарбів одбігали. К. Досв. 116.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Лохв. у. Ум. Гузни́чка. Лохв. у.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Оприск, -ку, м. з оприском балакати. Вспыльчиво, запальчиво говорить. Ном. № 12893.
Помість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш. МВ. І. 131.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. МВ. І. 144. Росхристана сорочка. Кв. І. 51.