Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы. Шух. І. 1.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Кучити, -чу, -чиш, гл.кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. ЗОЮР. І. 247. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Присмалювання, -ня, с. Опаливаніе, припаливаніе.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.
Солов'ячий, -а, -е. = солов'їний. Як би ж у мене крилечка, солов'ячі очі, — полетіла б у дорогу темненької ночі. Чуб. V. 741.
Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. К. Іов. 39. Спустіло панське подвірє. МВ. (О. 1862. III. 46).
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.