Витісувати, -сую, -єш, сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз.
Доле́мзати, -заю, -єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас.
Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла.
Здви́нути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть. Зайчик... дух притаїв, оком не здвине, а пильно дивиться.
Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз.
Одноженство, -ва, с. Единобрачіе.
Повитягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили.
2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку.
Постреляти, -ля́ю, -єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали.
Ростопирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. ростопи́ритися. -рюся, -ришся, гл. Разставлять, разставить, растопырить руки и ноги.