Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притомний

Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТОМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТОМНИЙ"
Бормотіти, -чу́, -ти́ш, гл. О евреяхъ: то-же, что и джерготати. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.
Від'Їхати Cм. від'їздити.
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Радом. у. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш. Сосн. у.
Начерпати, -па́ю, -єш, одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Єв. І. IV. 7. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла. Гол. II. 90.
Неділенька, -ки, неділечка, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Неприхильний, -а, -е. Нерасположенный, неблагосклонный; непріязненный, недружелюбный.
Оковирний, -а, -е. Пріятный на видъ, аккуратно сдѣланный. Мнж. 187.
Отяжіти, -жію, -єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48.  
Подеякий, -а, -е. Кой кто, нѣкоторый. Желех. Вх. Зн. 51.
Поперехрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и перехреститися, но о многихъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТОМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.