Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обгорілий

Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБГОРІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБГОРІЛИЙ"
Виґуляри, -рів, м. мн. = окуляри. Добре, очі мої, я вам виґуляри куплю. Рудч. Ск. І. 18.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
Зоставити Cм. зоставляти.
Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.
Принавіть нар. Даже. Cм. навіть. Вх. Зн. 55.
Простежити, -жу, -жиш, гл. Прослѣдить.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров. Левиц. Пов. 134.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Слобода 1, -ди, ж. Свобода. Ном. № 703.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБГОРІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.