Балакати, -каю, -єш, гл.
1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ.
Величенький, -а, -е. Довольно большой. Бур'янець і величенький, та ніхто його не думає полоти.
Вилучуватися, -чуюся, -єшся, гл. Изгибаться дугой.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Ум. завви́шечки.
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його.
Промигнути, -ну́, -не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче.
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Стели́ти, -лю́, -леш, гл. Стлать. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила.
