Відомо нар. Извѣстно.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Допи́сувати, -сую, -єш, сов. в. дописа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами.
Осмеркнутися, -неться, гл. безл. = осмеркнути 2. Осмерклось; приїхали старости і молодий увійшов.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. Під голоту злюки підлестяться.
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Умолотити, -чу, -тиш, гл. Смолотить опредѣденное количество, намолотить. Вівса, чи жита продати можна б.... — умолотити.
