Бутинок, -нка, м. Полусапожекъ, ботинка. Ум. бутиночок.
Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. А хто дома, той господарює. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі.
Ґе́дзло, -ла, с. 1) Укушенное оводомъ мѣсто? Уразив козла у ґедзло. 2) Задница. Поцілуй мене у ґедзло.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Оденчичка, -ки, ж. Пришедшая на оденки.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Славен, -вна, -не = славний.
Спекатися, -каюся, -єшся, гл.
1) — чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться.
2) — з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. .
