Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Виприскати, -каю, -єш, гл. Выбрызгать.
Гойдатися, -даюся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. А на вітах гойдаються нехрещені діти. Шевч. 324.
Качальня, -ні, ж. Катокъ для бѣлья. Радом. у.
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав. Ном. стр. 286. № 3779.
Набіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. набі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Мет. 291. Вовки сіроманці набігали. Мет. 7. А татарва як набігала, то вже я замужем була. Котл. Ен. III. 12. на очі набіга́ти. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. як набіжи́ть. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. Чуб. І. 251. 2)на що́. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. КС. 1882. XII. 508. Як набіжиш, то й купи. набі́гти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. Г. Барв. 416. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) се́рце набіга́. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится. Павлогр. у.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Опакостити, -щу, -стиш, гл. Опакостить, обгадить. Як опакостить голову летуча мита, то буде лисина. Чуб. І. 55.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.