Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обава

Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАВА"
Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Рудч. Ск. І. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.
Голочка, -ки, ж. Ум. отъ голка.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Мендиве́шка, -ки, ж. Насѣк. вошь. Вх. Пч. І. 7.
Надлу́бати, -баю, -єш, гл. Наковырять.
На́коржень, -жня, м. = накожень. Козелец. у.
Опудало, -ла, с. Чучело. Годився б у коноплі на опудало. О. 1862. II. 27. Отсе опудало погане. Котл. Ен. VI. 45. Увійшло якесь опудало. К. ЧР. 389.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Хитнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хитати. Качнуть, шатнуть. Хитнула головою. Левиц. Пов. 122.
Цяцінька, цяцічка, -ки, ж. Ум. отъ цяця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.