Бойовище, -ща, с. Поле битвы.
Заві́сити, -ся. Cм. заві́шувати, -ся.
За́куток, -тка, за́куточок, -чка, м. Ум. отъ за́кут.
Збожеві́льніти, -ню, -ниш, гл. = збожеволіти. Чи ти здурів, чи збожевільнів?
Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла.
2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Позсікати, -ка́ю, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Велика була буря... Дощ комиші позсікав, як шаблею.
Розбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. розібра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Разбираться, разобраться на части. 2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. 3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. 4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались.