Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! Мет. 206. У кукурузы волосообразныя кисти сверху.
Досту́кати, -ся. Cм. достукувати, -ся.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл. 1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію. ЗОЮР. І. 163. 2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде. Чуб. І. 247. 3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? 4) Оттаскать. Добре за чуби натягають. ЗОЮР. І. 106. 5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають. Н. Вол. у. 6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете. Грин. III. 450.
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница. Лохв. у.
Сповивати, -ваю, -єш, сов. в. сповити, -в'ю, -єш, гл. 1) Завязывать, завязать, обвивать, обвить (тканью). 2) Пеленать, спеленать. Там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовкове сповила. Чуб. III. 323.
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. КС. 1887. VI. 403. Той тузами обирає свата в його хаті. Шевч.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Чинбариха, -хи, ж. Жена кожевника.
Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка. Желех.