Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нурта

Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 573.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУРТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУРТА"
Баштанниця, -ці, ж. 1) Хозяйка бакши. 2) Работница при бакшѣ.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Недонос, -су, м. 1) Недоносъ, роды прежде времени. Русалки... мстяться над людьми за недонос, за те, що їх мати звергла. Г. Барв. 350. 2) При сведеніи торговыхъ счетовъ, часть непогашенныхъ торговцу долговъ. Вас. 191.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Повколювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повколюй голки в стіну.
Покрутнути, -ну, -ниш, гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув. Рудч. Ск. І. 131.
Практичність, -ности, ж. Практичность. Желех.
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться. Ном. № 5575.
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Чукурлій, -лія, м. = черпіт. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУРТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.