Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витерплювати, -плюю, -єш, сов. в. витерпіти, -плю, -пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Шевч. 147. Витерплю покуту. К. Псал. 93. 2) Выстрадать. ви́терти. Cм. витирати.
Віддарок, -рку, м. Обратный подарокъ. МУЕ. ІІІ. 76. віддарки давати. Отдаривать. Маркев. 126.
Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Зазнайо́мити, -ся. Cм. зазнайо́млювати, -ся.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те. Канев. у.
Молочі́ння, -ня, с. = молотіння.
На́встріч нар. 1) Навстрѣчу. Гаду, гаду, а він навстріч. Ном. № 5769. 2) При первой встрѣчѣ, съ перваго раза, по первому впечатлѣнію. Єсть у нас сестронька Маруся, шлеться до неї зі Львова воєвода. Вона його навстріч не злюбила, забачивши його, ворітечка замкнула. Шлеться до неї Степаночко єї: вона його навстріч полюбила, забачивши його, ворітечка одчинила. Рк. Макс.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Світовий, -а, -е. 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Грин. III. 165. Світова зоря, зірниця. Чуб. І. 14. Поки світові півні заспівають. Мнж. 134. 2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде. Гол. III. 279. 3) Всесвѣтный, міровой. Світовий закон. 4) Извѣстный всему свѣту. Світовий брехун. Св. Л. 179. 5) Житейскій. Світові роскоші. Грин. III. 144. Поговоримо про се да про те світове. Г. Барв. 226. 6) Житейскій, обыкновенный, естественный, общепринятый. Се світове. Ном. № 3203. Світове діло. Мнж. 170.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.