Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня. Н. п.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Задереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Одеревянѣть, окоченѣть (отъ холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Камен. у. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Камен. у. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів. Камен. у.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло. Борз. у.
Таборянин, -на, м. Находящійся въ лагерѣ, стоянкѣ, обозѣ. Кругом добро всім таборянам чиниш. К. МБ. XI. 143.
Трусок 2, -ску, м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.