Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Змирщина, -ни, ж. Мировая сдѣлка; примиреніе. Простила мені теща та й змирщину пити. Грин. II. 179.
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Осип, -пу, ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю. ЗОЮР. І. 143.
Присапати Cм. присапувати.
Прислухати, -ха́ю, -єш, гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Мил. 141. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять. МВ. (О. 1862. І. 105).
Сницарь, -ря, м. 1) Ваятель, рѣзчикъ. 2) Колесникъ, каретникъ.
Стовма нар. Стоймя. Вх. Зн. 67.
Цямбрина, -ни, ж. = цямрина.