Гріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Грѣшить. Хто спить, той не грішить. 2) Гріши́ти на ко́го. Подозрѣвать кого, взводить напраслину, грѣшить. Не гріши на Бога — чорт діти забрав.
Заклю́нути, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, истомиться печалью.
Класний, -а, -е. Классный.
Позаховувати, -вую, -єш, гл. Запрятать (во множествѣ). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде.
Посплітати, -та́ю, -єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи.
Пригаяти, -гаю, -єш, гл. Задержать, заставить опоздать. Пригаяв ти нас.
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Свашки і приданки роздягають молоду. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай.
Пудити, -джу, -диш, гл.
1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди.
2) Мочиться.
Роздмухувати, -хую, -єш, гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Помсту роздмухуєте в огняних серцях.
