Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Cм. інклю́з.
Зашку́лити, -лю, -лиш, гл. Пронять, донять.
Зуспіт нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву».
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди.
Промолотити, -лочу, -тиш, гл. Промолотить извѣстное время. У вдови промолотили ми з тиждень.
Роспинати, -на́ю, -єш, сов. в. розіпнути и розіпясти, -пну, -неш, гл.
1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку.... один за один рукав, а другий за другий розіпяли.
2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп'яли.
3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси.
4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Гірше ляха свої діти її роспинають.
5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп'яв руки, піднявши вгору.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав.
2) Трещать, скрипѣть.
3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ).
Тупкати, -каю, -єш, гл.
1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать.
2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном.
