Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Пошинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтянуть колеса шинами. Колеса пошиновані.
Страмно нар. = соромно.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
