Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездзвінно, нар. Безъ звона колоколовъ. Його поховано бездзвінно.
Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Гн. І. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. І. 41.
Зужувати, -жую, -єш, сов. в. зузити, зужу, -зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
Кожушка, -ки, ж. = кожушанка. Думаю потєгти свою кожушку черкасином. Черниг. у.
Перешкодити Cм. перешкожати.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили. Харьк. у.
Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Прозір, -зору, м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40.
Срібник, -ка, м. = срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.
Тріпнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Вмочив в росу цілу руку та як тріпне. Драг. 91. Cм. трепнути.