Вичовгти, -гну, -неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Дово́дження, -ня, с. Доказательство, доказываніе.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Збір, збо́ру, м. 1) Собраніе. Збір людей. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? 2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.). Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Збір поганий, бо молока мало. 3) мн. збо́ри. Сборки. Свита... з маленькими зборами.
Люстро́вий, -а, -е. 1) Зеркальный. 2) Люстриновый. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець!
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Очевидьки, очевидячки, нар. Очевидно, явно, на глазахъ, предъ глазами. Всі очевидьки їх поважали. Потомок перевертня очевидячки вертався до свого роду. Стережеться він виявити свою тугу очевидячки. Чаще съ предлогомъ у. Вони тебе у очевидьки ошукують. (Вовки) іззіли у очевидячки лошака. Не приснилось, а в очевидячки явилось. Христі, мов живе, усе те стало в очевидячки.
Поражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Дак ото ми з бабою й порадились.
Прикорхнути, -ну́, -не́ш, гл. Прикурнуть, вздремнуть. Прикорхнеш, та зараз і прокинешся. Давай прикорхнем трохи. Я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи.
Прилюблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прилюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став.
2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки.
