Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нора

Нора, -ри, ж. 1) Нора. 2) Жив. Hypudaens glareolus. Шух. І. 22. Cм. нориця 2. Ум. нірка. Ув. нороха. Мнж. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРА"
Бренькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
Бруштин, -на, м. 1) = бурштин. 2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку. Канев. у.
Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Нара́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нарадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться, совѣщаться.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Понатикати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и натикати, наткати, но во множествѣ.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє. О. 1861. VIII. 31.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Хендогий, -а, -е. Чистый, опрятный. Хоч будеш убогий, аби-сь був хендогий. Ном. № 11253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.