Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говільник, -ка, м. Говѣльщикъ. Аф. 361.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Потерять вѣру, извѣриться. 2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Н. Вол. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі... зневірились люде. К. ЧР. 305.
Піскоглід, -лоду, м. Рыба. Petromyzon. Вх. Зн. II. 20.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Скрито нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили. Гн. II. 251.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Тілікання, -ня, с. Пиликанье, плохая игра на скрипкѣ. Шейк.
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь. Ном. № 9823.
Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.