Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. І. 7. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.
Вакан, -на, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Кв. Понаїжджають у гості. ЗОЮР. І. 164.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ. Шух. І. 195.
Русявий, -а, -е. Свѣтлорусый, блондинъ. Стоїть дівок, як ярок, то чорняві, то русяві. Чуб. V. 143.