Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Знизнути, -зну́, -не́ш, гл. — плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов.
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались.
2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє.
Наді́я, -ді́ї, ж. Надежда. Козак у дорозі, а надія в Бозі. надія пе́вна. Твердая надежда, увѣренность. бу́ти при наді́ї. Быть беременной, ожидать родовъ. Волынь. Ум. надієнька, наді́їця. Маю в Бога надієньку, що і сам марно не згинеш. Не є мого миленького, моєю сокола, уже моя надіїця інеєм припала.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни.
Похрестити, -щу́, -стиш, гл. Окрестить (многихъ). Може б ти мені діти похрестив? Вікна похрестила.
Прабаба, -би, ж. Прабабушка.
Призір, -зо́ру, м.
1) Сглазъ.
2) Для призору. Для виду. Там і масла того поклала в кашу — для призору.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки.
