Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать. Харьк.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Кльочка, -ки, ж. = кльока. Вх. Зн. 25.
М'ятли́ця, -ці, ж. Раст. = метлиця. ЗЮЗО. І. 110.
Оттепер нар. Вотъ теперь. Оттепер ні до торгу, ні до жінки. Ном. Ум. оттепе́реньки, оттеперечки.
Повниця, -ці, ж. Полный сосудъ. Вх. Зн. 50. Ум. повни́чка, повнонька, повночка. Кропи нас, мати, водою святою непочатою, з повною повничкою доброю долечкою. Рк. Макс. Не пий, зятуню, першої повноньки. О. 1862. IV. 30. Стань, батеньку, перед мене і напийся до мене з повними повноньками з дрібнішії слізоньками. Грин. III. 513. Чарочко — повночко, як мені до тебе пристати. Чуб. V. 1105.
Справедливо нар. 1) Справедливо. 2) Дѣйствительно.
Строжити, -жу, -жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева. Шух. І. 177.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23.