Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верескливий, -а, -е. Крикливый. Желех. Левч. 62.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Пирконосий, -а, -е. Курносый. Угор.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен. Ном. № 47.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.