Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатішати, -шаю, -єш, гл. = багатіти.
Білокрилий, -а, -е. Съ бѣлыми крыльями. «Чи не бачили голубки поміж голубами?» — Хоч бачили, не бачили, — не знаєм якая. — «Сама сиза, білокрила, личко як калина.» Чуб. V. 173. Лебеді білокрилі. К. Досв. 41., Ум. білокриленький. Грин. ІІІ. 542.
Вилучуватися, -чуюся, -єшся, гл. Изгибаться дугой.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Млини́ця, -ці, ж. Небольшая водяная мельница. Гол. III. 252.
Омег, -гу, м. 1) Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119. 2)водяний. Раст. Oenanthe Phellandrium Lam. ЗЮЗО. І. 129.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. І. 115. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98.