Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горли́ця 2, -ці, ж. = Орлиця.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Мути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче? МВ. ІІ. 197.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе. Желех.
Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Н. п.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Підрадливий, -а, -е. Обманчивый. Як п'єш та почуваєшся по сназі, то чоловікові горілка панує, а як же не почуваєшся по сназі, — ото вже підрадлива річ. Лубен. у.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Устругнути, -ну, -неш, гл. Строгнуть. устругнути штуку. Устроить штуку.