Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Візниця, -ці, м. = візник. МУЕ. ІІІ. 114.
Ґуцьо́к, -цька́, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав ґуцки. Гн. II. 184.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Ном. № 362. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися? Макс. (1849). 29.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму. Г. Барв. 23. 2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Камен. у. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Ном. № 6189. Трутив, як дурного з мосту. Ном. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила. Гол. І. 90.
Ураг, -га, м. = враг.
Фукавиця, -ці, ж. Мятель. Вх. Уг. 278.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв. Шевч. 372.