Амба́р, -ру и амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая.
Барз, барзе, барзо, нар. Очень. Вода барз нечиста. І старшу сестру барзе зневажав. Та ще у неділю, барзо рано-пораненьку, не сива зозуля закувала. Дума. А в мене шапка, барзо дорога.
Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный).
Виморити, -рю, -риш, гл.
1) Выморить.
2) Измучить, истомить.
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Задереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Одеревянѣть, окоченѣть (отъ холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів.
Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. Для звичайности. Изъ вѣжливости.
Поковзатися, -заюся, -єшся, гл. Покататься на льду, скользя.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! Розгостився у тестя таки й геть то.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
