Викусити Cм. викушувати.
Вм... Cм. ум.
Ґаздови́тий, -а, -е = Ґаздівний.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл.
1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив.
2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило.
Понакопувати, -пую, -єш, гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки.
Потомок, -мка, м.
1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків.
2) соб. Потомство. Свій потомок поучу. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки).
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Росквилитися, -люся, -лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
