Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати.
Горшкодра́й, -дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ.
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Мене у тому війську ніхто не збиткував.
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?)
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив.
Чвир, -ру, м. 1) Гарь въ трубкѣ. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ.