Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непосидющий

Непосидующий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 555.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОСИДЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОСИДЮЩИЙ"
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Відрубно нар. Отдѣльно.
Коптити, -пчу, -тиш, гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить. Зміев. у.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Підбитяк, -ка, м. = підбитеняк. Гол. Од. 72.  
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто. Г. Барв. 95.
Порадний, -а, -е. Имѣющій совѣтъ, помощь. Старими людьми село порадне. АД. І. 49.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОСИДЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.