Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся.
Заздрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. — на. = заздростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що?
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там.
М'якшати и мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила.
Покутє Cм. покуття 2.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб.
Щербан, -на, м.
1) = щербань.
2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Тоже: щербан великий. б) — мали́й = щербанець.
