Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непорадний

Непорадний, -а, -е. Безпомощный, не могущій справиться. Йому наказали, щоб не лякав дитини, бо... як заслабне, то хоч з світа втікай: і з одним непарадна голова, а з двома й не кажи. Св. Л. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 555.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОРАДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОРАДНИЙ"
Барбун, -на, м. = барбуля. Вх. Пч. II. 20.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Засі́бни́й, -а́, -е́ 1) Зажиточный, со средствами. Хиба котрий засібний, то не купував голодного року хліба. Камен. у. 2) Объ одеждѣ: просторный. Гол. Од. 18.
Затяготні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. Затяготніла жінка. Н. Вол. у.
Набо́жно нар. Набожно, благочестиво.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Обрепкатися, -каюся, -єшся, гл. Обожраться.
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.  
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОРАДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.