Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непокірливо

Непокірливо нар. Непокорно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 554.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОКІРЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОКІРЛИВО"
Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. ІІІ. 550.
Ґівґач, -ча и ґівґор, -ра, м. пт. Jynx torquilla. Вх. Лем. 407.
Дба́ха, -хи, об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.
Дя́віл, дяволе́нний, дя́волів, дя́вольський = диявол, дияволенний, дияволів, диявольський.
Золототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. Шевч. О28. Парча золототканая. К. ЧР. 58.
Качулка, -ки, ж. = качулея. Желех.
Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Понамордовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Намучиться, устать (о многихъ).
Прачкун, -на, м. Помощникъ прачки, занимающійся катаньемъ и глаженьемъ бѣлья. Кіев. (Рк. Левиц.).
Рімнати, -на́ю, -єш, гл. = рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає. Ном. № 8782.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОКІРЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.