Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Вертипорох, -ха, м. Вѣтренникъ, вертопрахъ.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест.
Куцак, -ка, м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Оскиритися Cм. оскирятися.
Підмиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підмитися, -миюся, -єшся, гл.
1) Быть подмываемымъ, подмытымъ.
2) О текущей водѣ: подмываться, подмыться подъ что. Животворний струмочку, втіхо мого домочку! Біжи-лийся з Підгірря на ті любі поділля... до потомків витязьких одномовців боянських, під їх села підмийся, круг садочків обвийся.
3) Только сов. в. Пообѣщать? Парубок підмився прикрить гріх — взяти її за себе.
Прохукати Cм. прохукувати.
Сумлінність, -ности, ж. Добросовѣстность.
Тий мѣст. = той.
