Виливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. вилитися, -ллюся, -ллєшся, гл. Выливаться, вылиться; изливаться, излиться. Вилилась вода. Пісня так і виливається із самого серця. Вилилась як з воску в матір.
Виштрикнути, -ну, -неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути.
Віскряк, -ка, м. Сопля, возгря.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Гуджа́, гуджга́!, меж. = Гиджга. А тю його! гуджга!
Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Не дай спати ходячому, серцем замірати. В мене серце наче замерло. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть.
Равл, -ла, м. Улитка. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги.
Раювати, -юю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Нехай так щасливо вікує, наче раює.
