Білля, -ля, с.
1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило.
2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Cм. набілля.
Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Ум. дуженький.
Замо́вити Cм. замовляти.
Їстоньки гл. ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Йому ненечка їстоньки носить.
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Покощування, -ня, с. Наведеніе лакомъ, лакированіе.
Прошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Проковылять, хромая.
Ризниця, -ці, ж. Ризница.
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить.