Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догорі́ти Cм. Догоряти.
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ. Гал.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають. Шевч. (О. 1862. VI. 10, 11).
Рити, -рию, -єш, гл. 1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Шевч. 648. Понура свиня, а глибоко риє. Ном. № 7323. 2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене. Ном. № 9555.
Росплататися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Рас — пластаться, растянуться, упавъ. Мнж. 191. Та вже і впав добре — так і росплатався на долівці. Харьк. г. Він росплатавсь коло порога. Мнж. 131. 2) О птицѣ: распростереть крылья. В блакитнім небі,... росплатавшись на крилах, плив орел. О. 1862. VII. 47.
Ряб, -бу, м. = рьоб. Мил. 55.
Укривання, -ня, с. 1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у. 2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. укриваннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. ІІІ. 279.