Висто́ювати, -стоюю, -єш, сов. в. ви́стояти, -стою, -їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню.
Відділ, -лу, м.
1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов.
Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи.
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу.
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора.
Лють, -ті, ж. Сильный холодъ. Теперки ще нічого, а як сама лють була, то хочень і три в'язки соломи спали, то холодно.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар.
Фарб'ярка, -ки, ж. Красильщица.
Хазяєчка, -ки, ж. Ум. оп. хазяйка.
