Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незграба

Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 547.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗГРАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗГРАБА"
Абрю́ку, меж., выражающее голубиное воркованіе. Шейк.
Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель. Міусск. окр.
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував. Кв. Драм. 228.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка. Кв.
Коробен, -бна, м. Коробокъ. Гол. III. 23.
Погнітити, -чу, -тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Уквітчувати, -чую, -єш, сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила. Шевч. 195.
Укупитися Cм. укуплятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЗГРАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.