Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Крізь пред. Чрезъ, сквозь. Хоч крізь землю йди. Хоч крізь сон подивлюся на ту Україну. Крізь сльози. день крізь день. Каждый день. Як таки отак день крізь день сидіти за роботою, — це можно й захворіти.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Охітно нар. = охоче. Якось до діла берусь охітніше. Зоставайся... будемо тут удвох жити... буде нам з тобою охітніше, аби твоя охота.
Приморгнути Cм. приморгувати.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Тарсувати, -сую, -єш, гл. Тормошить. Вони давай його тарсувати.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій.
