Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Гордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ум. До́вшенький.
Жара́, -ри́, ж. = спека. Сонце світило стиха, без жари.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді.
Нагалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымочить въ квасцахъ. Я вже яєць нагалунила на крашанки.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Cм. під 1.
Програватися, -раюся, -єшся, сов. в. програ́тися, -граюся, -єшся, гл. Проигрываться, проиграться. От грали, грали, один програвсь. Ти ж знав, що вчора наш у карти пан програвся?
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ.
